16 днів проти насильства
25 листопада у нашому закладі стартувала щорічна Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Ця кампанія об’єднує людей усього світу навколо важливих тем: протидії насильству, захисту прав людини, підтримки гендерної рівності та запобігання торгівлі людьми.
Психолого - педагогічний консиліум
13 листопада, у нашій школі було проведено психолого – педагогічний консиліум. Мета якого визначення напрямків спільних дій адміністрації школи, вчителів та психолога, а також виявлення характеру і причин виникнення труднощів в процесі адаптації учнів 5 – го класу до нових умов навчання.
10 жовтня - Всесвітній день ментального здоров'я
Ментальне здоров’я – це невід’ємна частина нашого організму. На сьогоднішніх заняттях психологом школи були проведені з учнями вправи для збереження психічного здоров’я.
Психологія воєнного часу. Самопідтримка.
Під час воєнних дій війна оселяється всередині кожного з нас. Настрій людей у цей непростий час дуже важливий, адже від нього залежать настрої в тилу та підтримка наших захисників.
Під час війни настрій населення постійно змінюється – від оптимізму та натхнення до страху та паніки. Коли стається щось жахливе, люди діють по програмі виживання. Вони діють швидко та планують своє життя лише на кілька годин. Після того, як шок проходить та повертаються базові емоції, людина може піти у страх та відчай, або ж відчути сильну ейфорію.
Війна — це насамперед психологічне знущання з людей. Навіть ті, хто зараз перебувають у безпеці, живуть у стані тривоги та стресу. Щоб працювати на перемогу й бути корисними іншим, ми маємо бути сильними. Тому навчитися надавати підтримку собі — особливо важлива навичка під час війни.
Самопідтримка — це вміння:
- створювати для себе відчуття безпеки;
- піклуватися про свої базові потреби;
- обирати більше «хочу», ніж «треба»;
- виділяти час на хобі;
- дякувати собі за те, що ви є.
Ситуація, у якій ми всі сьогодні опинилися, не є типовою. Психологи одностайні в тому, що в ненормальній ситуації кожна реакція є нормальною. Через індивідуальні особливості психіки кожна людина реагує на стрес, пов’язаний із війною, по-своєму. Тому важливо розуміти себе, відстежувати свої стани та вміти їх контролювати.
ПРАКТИКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ СТАБІЛІЗУВАТИСЯ:
Контроль стоп, спини, очей і рук
Сядьте стійко, наскільки це можливо. Якщо ви опираєтеся на стінку стільчика, опирайтеся. Відчуйте, як щільно “вм’ялися” в стільчик. У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки та стресу й допомогти собі не потрапити в стан травматизації.
Точка екстреної допомоги під час паніки
Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і надавіть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися.
Психотерапевтична практика.
Простукуйте грудну клітину, з’єднуючи руки, наче пташки, з періодичністю один удар у секунду, чергуючи руки. А тепер проговоріть про себе чи вголос: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшиться.
Обов’язкова вправа .
Навіть якщо ви забудете про все інше, пам’ятайте про цю вправу. Як тільки з’являється можливість, зробіть “потягушки”, потягніться вверх. До того ж запропонуйте дітям потягуватися. Якщо ви вмієте займатися йогою чи стретчингом, згадайте про це саме зараз. Пам’ятайте, що неврологи розповідають про понижений та підвищений тонуси. Коли ми в стані стресу, м’язи в спазмі. Нам треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.
Кондиціонер перевантаженої нервової системи.
Подуйте на великий палець руки. А тепер уявіть, що ви дмухаєте на свічку: короткий вдих, а потім видих. Коли ми перебуваємо в стані стресу, перехоплює дихання. Щоби ввімкнути в роботу парасимпатичну нервову систему, що відповідає за заспокоєння та розслаблення, треба старатися робити видихи частіше, ніж вдихи.
Очі в різні боки.
Рухайте очима в різні боки: подивіться вверх, униз, прямо, а потім повільно праворуч до упору й затримайте погляд. Потім знову: вперед, ліворуч і затримайте в крайній точці. Тоді — знову прямо.
Ця вправа залучатиме “блукаючий нерв”, аби ми розслабилися.
Я — океан.
Уявіть, що ви миттєво виростаєте розміром в океан. Виростаєте величезними, як сонячний промінь чи найвища гора, стаєте дуже високими та широкими по горизонталі та вертикалі. Відчуйте, що за вами — сила вашого роду, країни, військових, знань. Відчуйте, який стан приходить. Буде класно, якщо картинку з океаном ви поставите собі на заставку.
«Заземлення». Щоб зупинити потік негативних думок і повернутися в реальність, можна давати собі відповіді на прості питання: хто я? де я? що я роблю? як я собі допомагаю? хто може мене підтримати? кому я можу допомогти?
«Через п’ять років після війни». Подумайте про мирне майбутнє. Опишіть, що ви зробите або чого досягнете за п’ять років мирного життя.
Методи саморегуляції для педагогів.
- Негативним емоціям потрібно давати вихід — регулярно
«випускати пар» й скидати напругу після роботи. Наприклад, через активні
фізичні заняття — спорт, боротьба, плавання або танці; як варіант — активне
прибирання у будинку. Як результат — знизиться фізичне напруження та
відбудуться зміни всередині організму, буквально на хімічному рівні —
знизиться кількість гормонів стресу й натомість зросте кількість гормонів
радості — серотоніну й ендорфінів. При регулярних фізичних навантаженнях
організм буде відновлюватися емоційно та фізично.
- Знайдіть свій спосіб безпечно звільнятися від негативних думок й
переживань, особливо це актуально й важливо в період війни, який
проживають наші співвітчизники, зокрема, наші колеги та підопічні —
ділитися з друзями або близькими людьми, обговорювати робочі ситуації з
колегами або консультації з психологом щодо питань, які вас турбують, а ви
не можете самостійно їх вирішити. Це особливо важливо тим людям, кому
потрібно почути зворотній зв’язок, отримати пораду або розібратися в якомунебудь питанні, про яке не вистачає знань або особистого досвіду.
Для інтроверта хороший спосіб виписувати свої переживання в
щоденник. Можна писати вірші, малювати шаржі або просто розмальовувати
аркуші паперу кольоровими плямами, виражаючи негативні емоції. Можна
покричати на стадіоні або в лісі, побити тарілки з непотрібного сервізу, або
побити боксерську грушу. Будь-який з цих способів може стати корисним
засобом для емоційного відновлення. Сенс в тому, щоб якимось найбільш
сприятливим для вас та екологічним способом виразити накопичені емоції,
виплеснути їх й звільнитися від внутрішньої напруги.
Це не скасовує необхідності вирішення проблемних ситуацій, якщо
вони вимагають активних дій. Але після такого «сеансу емоційного
звільнення» й наведення порядку в думках, ви відчуєте полегшення та
зможете проаналізувати свої дії з ясною головою.
- Для відновлення енергетичних ресурсів необхідно обов’язково
висипатися — спати потрібну конкретно вам кількість годин, й подбати про
поліпшення якості сну. Друге — це проводити час на свіжому повітрі. Брак
кисню відразу ж позначається на занепаді сил. Третє — навчитися
розслаблятися, особливо перед сном. Якщо ви засинаєте насилу долаючи
плутанину думок у голові, або після перегляду десятка інформаційних
передач, ви не зможете повноцінно відновитися вночі. Тут допоможуть будьякі способи релаксації — масаж, теплий душ, медитація, дихальні техніки або
йогівські вправи.
- Брати паузи в роботі та планувати відпустки, хоча б короткі. У
проміжках між відпустками хоча б раз на місяць присвячувати один або два
вихідних дні своєму відновленню та максимальному відпочинку від
поточних справ й роботи.
- Ставити цілі на перспективу і найближче майбутнє. Це дає
мотивацію до роботи й розуміння, заради чого ви власне працюєте. А
регулярне відстеження своїх досягнень і прогресу допомагає підтримувати
впевненість в собі, оптимізм і бажання діяти.
- Уміння радіти. Це одна з найважливіших навичок — мати свої
способи наповнюватися позитивними емоціями кожний день. Робити те, що
приносить вам радість та задоволення. Навіть якщо спочатку це будуть 10
хвилин перед сном. Ви будете засипати в гарному настрої й відчувати себе
краще. З таких маленьких звичок з часом складається спосіб життя. Далі —
виховайте в собі звичку помічати хороше в своєму житті, радійте всьому, що
бачите позитивного, й найголовніше — відзначайте та святкуйте свої успіхи.
Навіть невеликі перемоги потрібно вміти святкувати. Це буде надавати вам
нових сил для руху вперед й в цілому сприйняття життя стане позитивним.
- Самовдосконалення та професійний розвиток — один з основних
способів профілактики професійного вигорання. Курси підвищення
кваліфікації, тренінги, конференції, зокрема, обмін досвідом з колегами
розширюють кругозір, генерують нові думки та ідеї, дають відчуття більшої
причетності й потрібності, підвищують самооцінку та професіоналізм,
відкривають нові горизонти й цілі. Живучи в потоці постійного розвитку,
людині інколи буде фіксуватися на стресі, її світ стає набагато ширшим та
цікавішим.
Висновки. Отже, головна рекомендація щодо емоційного вигорання —
це вміння підтримувати баланс всіх сил свого організму (психофізіологічний
рівень), а також всіх сфер свого життя. А стреси просто показують, де цей
баланс порушений й куди варто скерувати свою увагу та своєчасно приймати
конструктивні рішення щодо збереження свого психологічного здоров’я.
З метою визначення видів насилля; ознайомлення учнів з поняттям «віктимна поведінка», а також показати підліткам, які їхні дії несуть потенційну небезпеку для них; вчити уникати небезпечних ситуацій у житті; виховувати відповідальність, у 7 класі було проведено тренінгові заняття «Як захистити себе від насилля».
Що таке “булінг” та чому про нього треба знати всім батькам
Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Булінг– це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.
Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу?
- Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
- Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
- Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
- Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть реалістичо пояснити.
- Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
- Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
- Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
- Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
- Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Чому діти стають жертвами булінгу?
Психологи визначають декілька основних причин:
- Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
- Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
- Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
Що робити батькам?
- У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
- Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
- Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
- Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
- Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
- Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
- Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
- Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
- Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
- Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
- Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
- Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
- Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
- Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Як батьки можуть допомогти дітям?
- 1. Якщо дитина розповідає вам про бешкетника, зосередьте увагу на комфорті та підтримці, не показуючи, наскільки ви засмучені. Діти часто не хочуть розповідати дорослим про залякування, тому що відчувають себе ображеними та приниженими або турбуються про те, що батьки будуть дуже перейматись і хвилюватись.
- 2. Іноді діти думають, ніби це їх власна провина, що, якби вони виглядали або вели себе по-іншому, то цього б не сталось. Іноді вони бояться, що, якщо розбишака дізнається, що вони комусь усе розповіли, то буде ще гірше. Інші побоюються, що їхні батьки не повірять їм чи не робитимуть жодних дій у цьому напрямі. Або ж діти хвилюються, що батьки змусять їх дати відсіч бешкетнику, якого вони бояться. Хваліть дитину за те, що вона набралася сміливості порозмовляти про це. Переконайте її, що вона не самотня – багато людей отримують свою порцію знущань у певний момент. Підкресліть, що погано робить бешкетник, а не сама дитина. Переконайте сина чи доньку в тому, що ви придумаєте, як правильно вчинити в цій ситуації, разом врахуєте всі тонкощі.
- 3. Іноді старший брат, сестра або друг можуть допомогти впоратися із ситуацією. Вашій дитині може бути корисно почути, як її старшу сестру, яку вона обожнює, дражнили через її зубні брекети і як вона впоралася з цим. Старший брат або друг може також дати деяке уявлення про те, що відбувається у школі або там, де трапляються знущання, і допоможе придумати краще рішення.
- 4. Сприймайте серйозно побоювання дитини, що знущання будуть ще гіршими, якщо задирака дізнається, що ваша дитина розповіла про них. В першу чергу варто зв’язатися з класним керівником та шкільним психологом. Іноді корисно звернутися до батьків агресора. В інших випадках Якщо ви вже випробували ці методи і все ще хочете порозмовляти з батьками дитини-булера, краще зробити це в офіційних умовах, наприклад, у присутності адміністрації школи.
- 5. У нашій країні є закони і правила, що захищають від знущань насильства. Кривдники або їхні батьки несуть відповідальність за скоєні порушення. У деяких випадках, якщо у вас є серйозні побоювання із приводу безпеки вашої дитини, вам буде потрібно звернутись до органів поліції.
- 6. Удома ви можете знизити негативний вплив знущань. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їх упевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. І знайдіть такі заняття для дітей, які допоможуть їм почуватись упевненими й сильними. Можливо, це буде секція самооборони, карате або тренажерний зал.
- Під впливом емоцій у дорослих може виникнути пропозиція дитині дати відсіч агресору. Зрештою, ви гніваєтеся, що ваша дитина страждає, і, можливо, у дитинстві ваші батьки радили вам «постояти за себе», що ви успішно зробили. І ви переймаєтеся, що ваша дитина все ще потерпає від рук розбишаки. Але важливо порадити дітям не відповідати на знущання бійкою або відповідними знущаннями. Це може швидко перерости в насильство, помсту, травмувати когось із них. Замість цього найкраще відсторонитися від ситуації, поспілкуватися з іншими дітьми й розповісти про все дорослим.
- І пам’ятайте: якими б прикрими не були знущання для вас і вашої родини, є багато фахівців і способів, які допоможуть вам вирішити цю проблему.
У рамках відзначення Міжнародного дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних відносин між учасниками навчально – виховного процесу, психологом нашої школи, Ніколайчук І.Д., було проведено ряд заходів, зокрема:
– з 4 класом психологічне заняття “У маленькому серці вогонь палає для зла та зневаги місця немає”;
– з 6 класом акція “Створи квітку толерантності”;
– з 8 – 9 класами заняття з елементами тренінгу “Толерантність – це мистецтво жити у світі несхожих людей та ідей”;
– з педагогічним колективом акція “Аптечка для душі”.
Рекомендації психолога, як поводитися батькам під
час карантину.
На час карантину, батьки стають для дітей вчителями, вихователями,
лікарями і друзями, тож багатьох цікавить питання як поєднати в собі ці всі
ролі та знайти вільний час для себе.
Як не втратити контроль над дітьми під час карантину?
Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них
втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви
у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які
виникають у стосунках з дітьми.
Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та
слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це
означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет,
десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.
Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня
для дитини. У дітей повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно
виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для
релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній
народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової
реальності.
Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?
Діти займають себе самі, якщо не заважати їхньому природному
розвитку. Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.
Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися
самостійно. Мультики – це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не
розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду.
Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати
ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у
реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.
Я дуже рекомендую батькам спробувати пожити 2 тижні без мультиків.
Дитина стане значно спокійнішою і навчиться розважати себе сама.
Як компенсувати дітям брак прогулянок?
Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність.
Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок».
Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон.
Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна
обстановки.
Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого
ми це робимо.
Що не потрібно робити батькам під час карантину?
Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя
змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми
усвідомимо, що це не змінити, тим краще.
Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці
теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу,
але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше
мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба
підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще
промовчати. А є те, до чого варто підготувати.
Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що
вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того,
у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми
дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.
Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?
Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати
інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який
мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що
читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.
Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі,
на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри,
інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо
маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже
любить купатися. Тому треба купати його довго і з милом. Тоді воно буде
щасливим” – найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших
дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.
28 жовтня 2019 року відбувся психолого-педагогічний консиліум щодо адаптації учнів 5-го класу. Психолог Вербської санаторної школи, Ніколайчук Ірина Дмитрівна, ознайомила присутніх з характеристикою молодшого підліткового віку та з результатами дослідження перебігу адаптаційного процесу в 5 класі та закликала враховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів. Ознайомила присутніх із результатами психологічного обстеження, надала рекомдації щодо колекційної роботи з учними 5 класу. Класний керівник, Ліснічук Надія Олександрівна, акцентувала увагу на особливостях класного колективу та надала педагогічну характеристику класу. Заступник директора, Крок Гавлина Федорівна, розповіла про ознаки успішної адаптації та про найоптимальніші варіанти реагування на прояви дезадаптації, акцентувала увагу на необхідності врахування пихологічних чинників під час перебігу адаптації п’ятикласників. Відгуки вчителів, які працюють з даною категорією дітей, дозволяють стверджувати, що 5 клас – це сформований колектив зі своїми традиціями і особливостями. Учні володіють необхідною сумою знань, умінь і навичок для успішної адаптації в середній ланці школи.
З 26 листопада по 10 грудня 2019 року у КЗ «Вербська санаторна школа І – ІІІ ст.» РОР пройшла щорічна акція «16 днів проти насильства»
Протягом цієї акції було проведено низку заходів. У 1 – 4 класах було проведено конкурс малюнків та бесіду на тему «Світ без насильства». Шкільний бібліотекар Белік М.В. підібрала тематичну книжкову виставку «Я проти насильства. А ти!». У 5 – 6 класах проведене психологічне заняття «Стоп! Насильство». Також питання профілактики сімейного насильства та попередження насильства в учнівському середовищі обговорювалося психологом та класними керівниками на батьківських зборах.
Практичний психолог Ніколайчук І.Д. підготувала для батьків учнів інформаційну листівку «Не карайте, а виховуйте». Виготовила пам’ятку з учнями 7 класу «Як вберегтися від насильства», провела бесіди з учнями з метою профілактики булінгу в учнівському середовищі. Також практичним психологом з метою толерантного ставлення до людей з особливими потребами було проведене просвітницьке заняття «Вони теж люди», з використанням розповідей дітей, які в силу обставин мають обмежені можливості. До Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом, були проведені психологічні заняття «Небезпека, яка може торкнутися кожного» і «Якщо поряд з вами ВІЛ – позитивна людина», для учнів 9 – 11 класів.
А ще заняття з елементами тренінгу «Протидія булінгу в учнівському колективі» (10 кл.), «Попередження конфліктів у соціальних мережах» (8 – 9 кл.), «Насильство – сміття, яке треба виносити» (7 кл.), години спілкування «Кібербулінг» та «Сучасне рабство» для учнів 10 – 11 класів.
До Міжнародного Дня захисту прав людини проводила годину правової грамотності «Знай закон з молоду» з учнями 9 і 10 класів.
Наше майбутнє залежить від того, як ми виховуємо наших дітей сьогодні, то ж давайте вчити дітей любові й добру власним прикладом!
Насильство в сім’ї – серйозна і поширена проблема в світі. Вона є актуальною, тому що близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від сексуальної експлуатації, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці.
З метою попередження насильства в сім’ї, профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми, усвідомлення відповідальності батьків за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до оточуючого світу, психологом Вербської санаторної школи, Іриною Ніколайчук, було проведено тренінг з батьками «Попередження насильства в сім’ї, та жорстокого поводження з дітьми».
Правила поведінки в ситуації конфлікту
- Вирішуй проблеми в теперішньому часі, не згадуючи про минулі образи і конфлікти.
- Будь відкритим у спілкуванні, доброзичливим, прагни до створення клімату взаємної довіри.
- Спробуй поставити себе на місце опонента.
- Не говори образливих слів, не вживай негативних епітетів.
- Висловлюй і аргументуй свої наміри у випадку незадоволення вимог, але ні в якому разі не погрожуй.
- Будь готовим подолати самолюбство, амбіції, визнати власну неправоту в тих чи інших питаннях і позиціях.
В конфлікті завжди винуваті обидві сторони.
На примирення йде той, хто моральніший, мудріший, сильніший духом.
Діти, які втягнені в конфлікт, можуть зробити такі кроки
- Стоп (зупинись). Не дозволяйте емоціям виходити з – під контролю. Зробіть крок назад і спробуйте заспокоїтись, оскільки гнів ускладнює вирішення конфлікту.
- Висловити (розкрити один одного), у чому полягає суть конфлікту. Переконайтеся, що обидва учасники конфлікту, тобто й ви також, чітко розуміють, що викликало розбіжності, й уточніть потім чого хоче, чи не хоче кожен з вас.
- Знайти позитивні варіанти. Подумайте над тим, яке справедливе рішення можна запропонувати – таке, щоб воно задовольнило потреби вас обох.
- Вибрати той позитивний варіант, з яким ви обоє можете погодитись.
Якщо ж ви жодним чином не можете домовитися, зверніться по допомогу до людини, не залученої до конфлікту. Не зацікавлена в кінцевому результаті особа, імовірно, буде більше об’єктивною в ситуації, що склалася.
Коли твої батьки поїхали на заробітки за кордон, візьми відповідальність за своє життя
Про те, що твої батьки працюють за кордоном, повинен знати твій класний керівник та найближчі родичі. Не розказуй стороннім людям, що твоїх батьків немає поруч. Не вихваляйся подарунками або грошима, що надсилають чи привозять тобі батьки.
Якщо тобі запропонують стати фотомоделлю, знятися у фільмі або рекламі чи провести час у товаристві незнайомих людей, будь обережним, за цим може приховуватися втягнення до проституції або використання в порнографії.
Якщо тобі запропонують передати пакунок з невідомим тобі вмістом, так само будь обережним, оскільки за цим може приховуватися втягнення до розповсюдження наркотиків або інших протиправних речей.
Завжди май при собі телефони твоїх батьків та дорослого, якому довіряєш. Завжди розповідай батькам про свої проблеми, коли вони телефонують. Якщо ти почуваєшся самотнім і тобі треба вирішити складну проблему, ти завжди можеш звернутися за допомогою до класного керівника, психолога або вчителя, якому ти довіряєш.
Завжди май при собі телефони класного керівника, поліції, дільничного, телефону довіри та звертайся до них у випадку небезпеки або порушення твоїх прав.
Батькам на замітку
- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.
- Якщо дитина росте у докорах, вона вчиться жити з почуттям вини.
- Якщо дитина живе у терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.
- Якщо дитину заохочують, вона, вона вчиться вірити в себе.
- Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитина живе серед чесності, вона вчиться бути справедливою.
- Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.
- Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
- Коли дитина живе в розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
У понеділок, 3 квітня 2023 року, розпочнеться реєстрація для участі в цьогорічному національному мультипредметному тесті. Триватиме вона до 3 травня.
Український центр оцінювання якості освіти забезпечить її в безпаперовій формі. Аби створити персональні кабінети, вступникам потрібно буде скористатися спеціальним сервісом, розміщеним на нашому вебсайті. Ця функція активується одночасно з початком реєстрації.
Щоб зареєструватися для участі в НМТ, потенційному вступнику потрібно самостійно створити персональний кабінет на вебсайті Українського центру оцінювання якості освіти та виконати в ньому такі дії:
• унести особисті дані й інформацію щодо участі в НМТ;
• завантажити в електронній формі сканкопії та/або фотокопії реєстраційних документів;
• підтвердити бажання взяти участь у НМТ;
• надіслати внесену інформацію та копії документів на обробку до регіонального центру;
• сформувати Сертифікат НМТ 2023 року.
Копії яких документів знадобляться для реєстрації? Ось перелік:
1. паспортний документ або інший документ, що посвідчує особу, на підставі якого здійснюється реєстрація для участі в НМТ;
2. документ, що підтверджує інформацію про освіту: довідка з місця навчання, яка підтверджує, що особа завершує здобуття повної загальної середньої освіти у 2023 році (для цьогорічних випускників), або свідоцтво про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років);
3. документ, що підтверджує внесену інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): картки платника податків або паспорта громадянина України, до якого внесено дані про РНОКПП.
За потреби додати копії:
• свідоцтва про зміну імені, та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу (для осіб, у документах яких є розбіжності в персональних даних);
• медичного висновку про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього оцінювання за формою первинної облікової документації № 086-3/о «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900 (для осіб з особливими освітніми потребами);
• нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих для реєстрації (для осіб, які подають документи, оформлені іноземною мовою);
• документа, що підтверджує причину невнесення інформації про РНОКПП;
• документа, що підтверджує причину, яка унеможливлює участь в основних сесіях НМТ.
Важливо! Кожна копія документа, яку потенційний учасник НМТ буде завантажувати в персональному кабінеті, повинна бути сканованою або сфотографованою копією його оригіналу у вигляді окремого файла у форматі .png або .jpg розміром не більше 1 Мб; зображення повинно бути чітким та повнорозмірним (без обрізань сторін документа); текст на зображенні має бути розбірливим і вільно читатися.
Також під час реєстрації вступник матиме змогу вибрати предмет додаткового блоку. А ще населений пункт в Україні або за кордоном, де він перебуватиме в дні проведення НМТ – цю інформацію буде використано для розподілу учасників за тимчасовими екзаменаційними центрами.
Зважте на те, що навчальні предмети, які увійшли до основного блоку НМТ, – українська мова та математика, – будуть автоматично зазначені в сервісі реєстрації, тож вступникові потрібно буде вибрати із запропонованого переліку лише один із предметів другого блоку НМТ. Вибрати кілька предметів додаткового блоку не можна, адже НМТ буде цілісним (складатиметься з двох блоків, до яких входитиме три предмети), відтак реєстрація для проходження тестування з меншої або більшої кількості предметів неможлива.
Після надсилання інформації на обробку до 7 травня в персональному кабінеті можна буде вносити зміни до інформації про:
• назву навчального предмета додаткового блоку, з якого вступник бажає пройти тестування;
• населений пункт в Україні або за кордоном, де він перебуватиме в дні проведення НМТ;
• потребу в проходженні НМТ під час додаткових сесій.
Підтвердженням факту реєстрації для участі в НМТ є Сертифікат. Його вступник матиме змогу сформувати у своєму персональному кабінеті в разі підтвердження регіональним центром реєстрації вступника для участі в НМТ. Ця функція стане доступною не пізніше ніж через сім календарних днів із дня надсилання інформації на обробку.